-
1 ущерб
-
2 наносить ущерб
1. damageимущественный, материальный ущерб — damage to property
ущерб, причиненный во время маневра — maneuver damage
2. do damageпонести ущерб; получить повреждение — suffer damage
загладить, возместить ущерб — to undo the damage
3. harmполучить повреждения; понести ущерб — to suffer harm
4. endamage5. prejudiceв ущерб, во вред — in prejudice of
-
3 причинять ущерб
1. damnify2. disadvantage3. do damage4. do harmзагладить, возместить ущерб — to undo the damage
получить повреждения; понести ущерб — to suffer harm
-
4 наносит ущерб
1. damage2. aggrieve3. aggrievingБизнес, юриспруденция. Русско-английский словарь > наносит ущерб
-
5 понести ущерб
-
6 предполагаемый ущерб
Русско-английский военно-политический словарь > предполагаемый ущерб
-
7 денежный ущерб
Бизнес, юриспруденция. Русско-английский словарь > денежный ущерб
-
8 моральный ущерб
Бизнес, юриспруденция. Русско-английский словарь > моральный ущерб
-
9 невозместимый ущерб
Бизнес, юриспруденция. Русско-английский словарь > невозместимый ущерб
-
10 побочный ущерб
Бизнес, юриспруденция. Русско-английский словарь > побочный ущерб
-
11 положительный ущерб
Бизнес, юриспруденция. Русско-английский словарь > положительный ущерб
-
12 прямой ущерб
Бизнес, юриспруденция. Русско-английский словарь > прямой ущерб
-
13 нести
1. borne2. carried3. carrying4. incur5. incurred6. sustain7. there's a draughtнести расходы; расплачиваться; отвечать — to pay the fiddler
8. carry; bear; bring; suffer; do; drift; waft; speed; lay9. bearнести убытки; нести ущерб — bear losses
10. waftСинонимический ряд:1. болтать (глаг.) болтать; болтать языком; городить; молоть; молоть языком; плести; пороть; точить лясы; трепать; трепаться2. веять (глаг.) веять; дышать; обдавать; тянуть3. вонять (глаг.) вонять; смердеть4. пахнуть (глаг.) пахнуть; разить; садить5. тащить (глаг.) переть; тащить -
14 нести
1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].* * *1) нести́; ( мчать) мча́тивы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову
конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю
куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?
2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́тииз-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)
\нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)
3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти\нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність
4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)\нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)
\нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати
\нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру
5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати\нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити
6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить7) ( класть яйца - о птицах) нести́
См. также в других словарях:
Рынок — (Market) Рынок это система отношений между продавцом (производителем услуг/товаров) и покупателем (потребителем услуг/товаров) История возникновения рынка, функции ранка, законы рынка, виды рынков, свободный рынок, государственное регулирование… … Энциклопедия инвестора
нести — НЕСТИ, су, сёшь; нёс, несла; нёсший; несённый ( ён, ена); несовер. 1. кого (что). Взяв в руки или нагрузив на себя, перемещать, доставлять куда н. Н. поклажу. 2. (1 ое лицо и 2 е лицо не употр.), что. Быть опорой чему н. (спец.). Несущая… … Толковый словарь Ожегова
Аренда транспортных средств — один из видов арендных отношений, основывающийся на договоре аренды транспортных средств, который подразделяется на: договор аренды транспортного средства (фрахтования на время) с экипажем, по которому арендодатель предоставляет его арендатору во … Википедия
Договор аренды транспортных средств — Эта статья или раздел описывает ситуацию применительно лишь к одному региону (Россия). Вы можете помочь Википедии, добавив информацию для других стран и регионов. Основная ста … Википедия
Риск — (Risk) Риск (Risk) это возможная опасность какого либо неблагоприятного исхода Риск, управление, группы и факторы риска, характористика, история, и вероятность риска Содержание >>>>>>>>>>>>>>> Риск (Risk) это, опре … Энциклопедия инвестора
нести — глаг., нсв., употр. очень часто Морфология: я несу, ты несёшь, он/она/оно несёт, мы несём, вы несёте, они несут, неси, несите, нёс, несла, несло, несли, несущий, нёсший, несённый, неся; св. принести, понести, пронести, снести; … Толковый словарь Дмитриева
нести — несу, несёшь; нёс, несла, ло; несущий; несомый; сом, а, о; несённый; сён, сена, сено; неся, нёсши; нсв. 1. кого что. Взяв в руки или нагрузив на себя, перемещать в определённом направлении, доставлять куда л. Н. мешок на спине. Н. на руках… … Энциклопедический словарь
нести — несу/, несёшь; нёс, несла/, ло/; несу/щий; несо/мый; со/м, а, о; несённый; сён, сена/, сено/; неся/, нёсши; нсв. см. тж. нестись, несущий, несение, носка 1 … Словарь многих выражений
Россия. История: История России — I Приднепровская Россия IX XII вв. земель , занятых племенами, определились частью естественными пределами линиями водораздельных волоков, частью перекрестным столкновением отдельных волн колонизационного потока. Быть может, взаимная борьба… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
свобода и несвобода — В разных регионах средневековой Европы разные люди думают и говорят о Се и, следуя своим мыслям и словам, действуют в социальном мире. Тема С.ы приобретает поистине эпический размах, когда в «Песни о Нибелунгах» Брюнхильда бросает в лицо… … Словарь средневековой культуры
Внутренний контроль — Финансовый контроль Контроль Виды финансового контроля Государственный контроль … Википедия
